Тачки

ТОП 5 кращих сайтів ковалів. Дослідження ринку

Наш портал вирішив провести аудит Бази ковалів і визначити п’ятірку кращих інтернет-сайтів ковальських майстерень. В якості арбітра ми вибрали систему CyberAnalytic від компанії CyberNine Systems.

Аналіз сайтів проводився (28.11.09) по 4 основних критеріях:

1. Код – правильно організована програмна частина сайту
   
2. Функціональність – можливості сайту
   
3. Дизайн – грамотно продуманий дизайн
   
4. Сумісність – коректне відображення на різних браузерах
   

Аналіз пройшли більше 200 інтернет-ресурсів на тематику художнього кування та кованих виробів з металу, по різних причинах оцінку отримало 109 сайтів. Для вибору п’ятірки кращих ми виставили додаткові критерії:

• Відповідність тематики – тематика сайту ковальська справа, дизайн кованих виробів
  
• Ресурс повинен бути розміщений на платному хостингу
  
• Належність сайту до українського ринку
  

Найвищі оцінки отримали інтернет-ресурси львівських майстрів, з чого можна зробити висновок, що саме в цьому регіоні найбільше уваги приділяють інтернет-представництву.

ТОП 20 інтернет-представництв ковалів в Україні

При аналізі сайтів в цілому без вузької тематики по кованих виробах, картина виглядає таким чином.

Найбільшу питому вагу у кількісному співвідношення займають сайти Києва та Київської області. Проте по якості сайтів, у співвідношення кількості до якості (колонка Середнє) більшу увагу приділяють в таких регіонах Львів – 829 балів, Крим – 762, Черкаси - 759, Івано-Франківськ -751.

Top 5 ковальських регіонів в інтернеті

Серед найбільших регіонів, які займають ковальські сайти в українському інтернеті є

1. Київ – 28.4%
   
2. Львів – 13%
   
3. Дніпропетровськ – 7,8%
   
4. Івано-Франківськ – 6,9%
   
5. Харків – 5,5%
   

Що складає 61.6% всього ринку сайтів кованих виробів в інтернеті. Ці регіони вкладають найбільше коштів у розвиток ковальського сегменту ринку в мережі.

Висновки. Більшість ковальських майстерень ніяк не афішує, або тільки починає розміщувати інформацію про себе в мережі інтернет. Характерними рисами такої інформації – є оголошення на дошках об’яв чи інтернет-виданнях.

Основні маркетингові шляхи для ковальської майстерні:

• участь на виставках
  
• членство у спілках та гільдіях
  
• оголошення в місцевих ЗМІ, інколи інтерв’ю
  
• розміщення інформації в тематичних каталогах та журналах
  
• сайт-візитка з фотогалереєю
  
• контекстна реклама в Google та Yandex
  

Проте спостерігається тенденція до зростання активності – 1-3 оголошення в тиждень на дошках об’яв та інтернет-порталах дрібних кузень, контекстна та банерна реклама, створення сайтів на безкоштовних хостингах, розміщення відео на Youtube.

Також з’являються ковалі, які ведуть власні блоги та заводять профілі в Twitter, створюють групи в соціальних мережах.

Ковальські групи в соціальних мережах

Найбільша активність по створенню груп спостерігається вКонтакте. Там створено 27 груп ковальської тематики загальною кількістю більше 4000 учасників.

Найбільші активні групи складає напрямок кованої зброї та дизайну кованих виробів. По регіонах найбільш активно розвивається Одеса, Київ, Дніпропетровськ, Львів, що характеризується найбільшою кількістю груп (74%). Проте найчисельніші групи в Івано-Франківську, Дніпропетровську та Львові – 77,3% всіх учасників.

Характерним для ковальських груп є те, що частина з них немає офіційних інтернет-сайтів. З іншого боку виробники кованих виробів не створюють офіційних груп і більшість із них створені або самими ковалями, або просто ентузіастами.

Джерело 5 кращих ковальських сайтів. Маркетинговий огляд

Залізний Лев 2009

16-18 жовтня 2009 року м. Львів на площі за Арсеналом відбудеться ковальський фестиваль «Залізний Лев 2009». Організаторами виступає спілка майстрів ковальського мистецтва та громадська організація «Товариство Залізного Лева».

Це вже третій ковальський фестиваль у Львові, метою якого є популяризація ковальського мистецтва в Україні.

Тема цьогорічного фестивалю «ВІД РУКИ РУКА». Завдання полягатиме в тому щоб відігнувши руку з площини пластини викувати певний символічний жест.

Програма фестивалю "Залізний Лев 2009"

16 жовтня, п’ятниця

9.00-13.00 – реєстрація учасників, інсталяція експонатів на виставці;

11.00 – прес-конференція;

14.00 – урочисте відкриття, представлення учасників та гостей свята;

15.00-18.00 - демонстрація ковальської майстерності на площі за Арсеналом;

19.00 - вечірнє шоу.

17 жовтня, субота

9.00-18.00 - демонстрація ковальської майстерності (площа за Арсеналом);

13.00 – відкриття виставки ковані вироби «Залізний Лев-2009» (галерея «Музей Ідей», вул. Валова, 18а);

16.00 – показове підковування коня;

19.00 – святкова вечеря – «Фестини Сварога».

18 жовтня, неділя

10.00-13.00 – демонстрація ковальської майстерності (площа за Арсеналом);

10.00 – науково-практична конференція з проблем історії та сучасності художнього ковальства «Художній метал в Україні: минуле, сучасне, майбутнє» (конференц-зал галереї «Музей Ідей», вул. Валова, 18а);

14.00 – шоу «Лицарський турнір»;

15.00 – закриття фестивалю «ЗАЛІЗНИЙ ЛЕВ – 2009»;

Роз’їзд учасників та гостей.

Джерело: Товариство Залізного Лева

Техніка безпеки у кузні

Tongs
Originally uploaded by Heath & the B.L.T. boys

Роботи з розпеченим металом відносяться до розряду робіт підвищеної небезпеки. Велике значення повинне бути приділене якості ручного й знімного інструменту, одягу й засобам захисту.
Одяг коваля:
• куртка із щільної бавовняної тканини з довгими рукавами, застібними манжетами,
• нижня частина куртки повинна перекривати верхню частину штанів, які також зшиті з міцної тканини;
• штани у свою чергу повинні бути такої довжини, щоб закривати верх черевиків;
• черевики краще мати на товстій шкіряній підошві.
• рукавиці рекомендується мати із брезенту, а деякі повинні мати азбестові накладки
• фартух - також з товстого брезенту, азбестової тканини або шкіри повинен прикривати груди й бути довжиною нижче колін. На фартуху може бути зроблена одна кишеня на грудях або праворуч біля пояса.
Коваль повинен мати головний убір з фетру, тканини або налобну пов'язку. Головний убір охороняє волосся від забруднення й перегріву.
Перед початком роботи в кузні необхідно переконатися в справності молота, ручника, установки ковадла, горна й повітревідводів. При нормальній установці ковадла її робоча поверхня повинна перебувати над рівнем підлоги на висоті 650-800 мм. Тобто коваль, стоячи на підлозі, міг дістатися кулаком поверхні ковадла. Між ковадлом і горном повинно бути не менш 1,5 м. При перевірці ковадла "на удар" звук повинен бути чистим, дзвінким, без деренчання. Це свідчить про відсутність тріщин.
До початку роботи встановити захисні екрани: для запобігання оточення від поразки окалиною, що відлітає, або частками металу, а також від шкідливого теплового впливу.
Дозволяється працювати тільки з на справність інструментом, розташованим на робочому місці з максимальною зручністю, не допускаючи нічого зайвого.
Підлога повинна бути рівною і сухою. У кузні повинна бути ємність із піском для засипання слизьких місць.
У бачку для охолодження металу повинна бути чиста вода і ємність із машинним маслом.
Під час роботи варто користуватися захисною маскою або окулярами з небитким склом, а при роботі з нагрітими до білого розжарення куваннями - окулярами зі світлофільтрами.
Не можна дивитися не захищеними очами на яскраве світло (полум'я). Це може привести до ослаблення або втрати зору.
При роботі не можна відволікатися й розмовляти.
При куванні заготівлі необхідно стежити за температурним режимом.
Кування перегрітої або охолодженого нижче норми металу забороняється, тому що це може бути причиною нещасного випадку.
Кований виріб треба брати кліщами, губки повинні щільно обхоплювати її, а рукоятки кліщів повинні не замикатися, а пружинити.

Ручки інструмента при ударах треба тримати тільки збоку від себе, а не перед собою.
Молотобоєць повинен стояти впівоборота до коваля, а не навпроти. Команди для молотобійця варто подавати чітко й голосно: "наклади", "бий сильно", "бий раз", "бий до команди", "стій" і показувати молотком місце удару. Наносити удари можна тільки по листу кування.
Виключаються холості удари по ковадлу.
Закінчення кування роблять по команді "стій", а не зняттям кування з ковадла.
При рубанні металу зубило ставити тільки строго вертикально. Рубання роблять тільки на краю ковадла, роблячи перший й останній удари слабкими. Відрубаний кінець кування варто направляти від себе й у безпечну сторону.
Удари кувалдою наносити прямо, всім бойком.
По закінченні роботи відключають повітродувний пристрій і приводять приміщення в порядок

Коване ліжко - критерії вибору

Ліжка це, напевно, найважливіші меблі в нашому будинку. Тому що в ліжку ми проводимо третину нашого життя. І від того наскільки добре ми відпочили, залежить наше самопочуття в період активності. Основна ціль будь-якого ліжка: зробити Ваш відпочинок максимально комфортним.

Коване ліжко виготовляють по наступному принципу: до прямокутного каркаса з масиву металу кріпляться узголів'я й днище, на яке опирається матрац. Днище каркаса кованого ліжка може бути закритим або напіввідкритим, твердим або гнучким. Напіввідкрите днище не перешкоджає природній вентиляції матрацу й може бути твердим (смужки металу в кованих ліжках) або гнучким (виготовляється зі спеціальних дерев'яних рейок), за принципом роботи схоже на автомобільні ресори. Днище закритого типу застосовується в більш дешевих моделях або диван- ліжках, найчастіше це фанера. У правильно виготовленого ліжка основне навантаження несе каркас і ніжки, тому при виборі ліжка зверніть увагу на якість їх виготовлення й матеріал, з якого вони зроблені.

Узголів'я кованого ліжка задає стиль спальні:

• масивні, високі або філенчасті спинки передбачають класичний стиль;
  
• легкі, майже повітряні із чіткою графікою ліній - модерн;
  
• низьке ліжко взагалі без спинок або з балдахіном - східний стиль;
  
• спинка зі сталевих прутів - це стиль "кантрі".
  

Тепер поговоримо про габарити кованого ліжка.

• Довжина ліжка звичайно від 180 до 210 см,
  
• ширина односпального ліжка складає 90-100 см,
  
• двоспальне коване ліжко - не менше 140 см,
  
• подвійне коване ліжко - 160-180 см.
  

Висота спальної поверхні повинна бути не менше 40-45 см.

Які вимоги звичайно ставлять до кованого ліжка?

Звичайно ж, коване ліжко повинна бути зручне, міцне, гарне, просторе, безпечне як з екологічної точки зору, так і з погляду впливу на опорно-руховий апарат людини. А ще воно повинна ідеально вписуватися в інтер'єр спальної кімнати, дарувати нам естетичну насолоду. Адже від сприятливого психологічного настрою багато в чому залежить і якість відпочинку. Враховуючи все вищесказане, зробимо єдино правильний висновок - коване ліжко потрібно вибирати з якнайбільшою уважністю.

Зручність ліжка насамперед залежить від її розмірів, якості матрацу й основи під нього. Розміри визначаються довжиною й шириною ложа. Простіше кажучи, воно повинне бути достатньо просторим, щоб на ньому можна було розташуватися з комфортом. Матрац повинен бути пружним і при відпочинку добре підтримувати хребет у правильному положенні. Щодо цього гарні багатошарові матраци, що містять натуральні наповнювачі. Замінники з поролону, звичайно, дешевше, але зайво м'які й недовговічні.

Міцність ліжка - один з основних факторів, що впливають на її довговічність. А залежить вона від матеріалів, застосовуваних у виготовленні, і якості їх обробки. Несучі деталі ліжка - каркас і ніжки - повинні виготовлятися з металу. Дерево у по-справжньому якісних виробах припустимо використовувати лише для допоміжних елементів, що виконують в основному декоративну функцію - узголів'я ліжка й підніжжя спинка, якщо вона передбачена. Міцність також залежить від матеріалу й кількості рейок у ґратах-підставі.

Що ж стосується дизайну й краси, то вибір сьогодні великий - від класичних до супермодних моделей різних форм і розцвічень. Тут уже вся справа смаку й переваг. До того ж можна вибрати одне лиш коване ліжко, а можна придбати спальний гарнітур у повному комплекті. З погляду єдності дизайну й стилю останній варіант переважніше. Але якщо бюджет не дозволяє, або в спальні не так багато місця, те можна обмежитися покупкою невеликих, але зручних доповнень: прикроватні тумбочки, наприклад, комод, туалетний столик, банкетка, шафа й т.п.

Так що вибір залишається тільки за вами.

Ковані ворота. Стилі кованих воріт

За давніх часів ворота мали суто прикладне призначення: впускали на обгороджену з усіх боків територію або перепиняли цей шлях. Замикали їх на засуви й замки. Поступово ворота виходили на перший план, стаючи обличчям садиби, і кожен господар прагнув надати їм оригінальність і виразність. Ставши прикрасою вулиць, ворота знайшли ще одну функцію - естетичну.

Ковані ворота – гордість господаря

У ті часи, коли ціни на залізо були дуже високі, ворота в основному прикрашалися дерев'яним різьбленням. Пізніше дерев'яні ворота стали зміцнюватися металевими накладками й спеціальними запорами. Навішувалися й ручки- кільця, щоб стукати й відкривати ворота. Масивне кільце звисало звичайно з пащі мистецьки викуваної звіриної голови. Такі ручки-стукала й накладки, які проходили по всій ширині стулки воріт і додатково скріплювали дошки, надалі широко використовувалися й на суцільнометалевих дверях і кованих воротах.

Якоюсь мірою попередниками воріт можна назвати портали (від лат. porta - вхід, ворота), відомі ще із часів античності. З XІ століття в романській, готичній і давньоруській архітектурі, у першу чергу церковній, поширюються аркові, так звані перспективні портали, оформлені у вигляді уступів, у кутах яких містяться стовпчики, з'єднані декоративними елементами у вигляді дуги.

Говорячи про стародавні ворота, не можна не згадати й про тріумфальних арки, які ведуть свій родовід із часів Стародавнього Рима. Це архітектурна споруда споконвічно була покликана прославляти переможця. Тріумфальний хід мав символічне значенням: прохід під воротами освячував перемогу. Пізніше тріумфальні арки з'явилися в Західній Європі, а потім і на Русі. У містах схожість із тріумфальними арками нерідко мали головні ворота, з'єднані з міською стіною.

У середньовічній Європі, зводячи палаци й замки, архітектори й художники створювали унікальні ковані огорожі із чудовими воротами й кованими хвіртками. По цих дивних по красі й пропорціях пам'ятниках архітектури, що збереглися дотепер, можна простежити, як розвивалося й удосконалювалося ковальське мистецтво. Суворий і виразний романський стиль змінювався стрільчато-кутовим готичним, який, у свою чергу, передав у ХV- ХVІ століттях естафету ошатному й легкому стилю ренесанс.

Крім головних замовників творів мистецтва, церков й великих феодалів, з'явилися нові - купецькі гільдії й заможні городяни. Народжується нескінченна множина варіантів: ворота, що відокремлюють двір від вулиці або площі, палацові ворота, ворота парків, заводські, складські. Кращі вироби ковалів прикрашали вигадливі візерунки й витончені волюти (завитки, спіралі).

На Україні зростання художньої значимості ковальських робіт спостерігався в XVІІ столітті, коли міста - поступово ставали кам'яними.

Вітіюватий орнамент прикрашав ковані ворота часів бароко. У цей час декор став набувати більш округлі форми, на загальний ритм архітектури як би накладалися великі гірлянди й гілки, що ідеально сполучаються з ліпниною будівлі. На воротах з'явилися маски, зірки, квіти, сонце й інші деталі, вирубані з жесті. До цього часу в з'явилася безліч збройових заводів, де налагоджувалася ливарна справа. Успішне освоєння чавунного лиття стимулювало активне виробництво архітектурних деталей із цього матеріалу. З'явилися унікальні чавунні решітки й ворота. У кінці XVІІІ століття можна побачити зразки, де ковані елементи сполучалися з литими.

Прийшовши на зміну бароко класицизм, зберігши незмінною конструкцію дерев'яних воріт, до межі спростив їхню композицію. Классицистичні ворота найчастіше мають форму прямокованника, ворота з округленою верхньою частиною зустрічаються значно рідше. У період пізнього класицизму - ампіру - стулки воріт громадських будівель стали прикрашати деталями, що зображують військове спорядження стародавніх римлян.

Найбільш популярними в обивателів середнього класу були ворота із глухими полотнами, а також ритмічні й модульні варіанти. Глухі металеві ворота по композиції близькі до філенчатих дерев'яні, лише ажурна рама з меандру облямовує стулки. Ритмічна композиція воріт побудовано на повторенні одного вертикального елемента. Звичайно це був спис, рідше - ромб, вузький прямокованник, сильно витягнута волюта або овал. Виготовлені за такою технологією ворота виходили ажурними, кований орнамент красиво читався на просвіт. У композиції, побудованій по модульному принципу, той самий елемент багаторазово повторювався як у вертикальному, так і в горизонтальному напрямках - стулки воріт нагадували килими з геометричним орнаментом.

Наприкінці 1890-х років із Західної Європи в Україні приходить новий стильовий напрямок - арт-нуво, або модерн. У цей час досить розповсюдженими стають рослинні орнаменти. Вони використовувалися й раніше, але тільки модерн привніс динаміку в композиції такого плану. Квітучі верхівки металевих стебел виводилися за верхню обв'язку стулок. Створювалося враження природнього росту рослини, подолання їм навколишнього інертного середовища.

Форма гриба, характерний для модерну "удар бича", по вигину лінії енергійний розчерк, що нагадує, пера - пластичність, динаміка й гармонія, те саме що природної, - риси, характерні для кованих воріт періоду модерну.

Джерело: Ковані ворота. Стилі кованих воріт

Орнаментальне ковальство. Українські символи та знаки на кованих елементах.

Використання символіки ми маємо змогу відчувати щодня: наприклад, використання орнаментів в обкладинках товарів чи рекламних біг-бордах. Ковалі та художники з металу теж часто використовують символи та знаки, таким чином висловлюючи своє бачення світу.
Інколи майстри орнаментального ковальство присвоюють якийсь символ для позначення авторства всіх своїх виробів.

Наприклад, коваль Богдан позначає свої вироби символом Сонця, мотивуючи тим, що слов’яни завжди поклонялись Cонцю і саме воно є матір’ю всіх релігій.

Ковані квіти, рослини та ягоди

Ковані квіти ковалі досить часто застосовують при виготовленні різноманітні огорожі, балкони, ворота, предмети інтер’єру, ковані меблі, аксесуари для каміну тощо. Що ж символізують собою ці ковані елементи?

Калина - дерево нашого українського роду. Колись у сиву давнину вона пов’язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірки. Тому і назву свою має від давньої назви Сонця - «Коло».

А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого роду. Грона калини часто можна побачити на кованих воротах, композиціях.

Виноград. Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім’ї. Сад-виноград - це життєва нива, на який чоловік є сіячем, а жінка має обов’язок ростити й плекати дерево їхнього роду.
Кована винна шафа, підставки для пляшок часто оздоблюють гронами винограду. Ковалі для прикраси ковані огорожі та ковані хвіртки, камінні решітки часто «чіпляють» грона та листя винограду.

Троянда. Троянда - улюблена квітка українців, її дбайливо плекали під вікнами хати, адже квітка ця нагадує Сонце. Промовте слово ружа (так раніше називали троянди) і ви з легкістю знайдете в ньому древню назву Сонця - Ра. А може, воно означає вогненну кров, бо староукраїнська назва крові - руда.

Узори з трояндами укладалися за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний рух з вічним оновленням. Там, де троянди складені в систему геометричного узору, ці рослини - не просто квіти - це квіти-зорі, що уособлюють уявлення народу про Всесвіт як систему. Можна помітити, що зорі з’єднані ланцюжками. Це також свідчить про непорушний закон космосу.

Ковані троянди – найпопулярніший кований виріб серед ковалів.

Мак. З давніх-давен на Україні святили мак і обсівали людей і худобу, бо вірили, що мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. А ще вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. Ніжна трепетна квітка несе в собі незнищенну пам’ять народу. Дівчата, в сім’ї яких був загиблий, з любов’ю і сумом вишивали узори маку на сорочках, а на голови клали віночки з семи маків, присягаючи цим зберегти й продовжити свій рід.
Нарівні з кованими трояндами ковалі виковують ковані маківки додаючи їх в ковані композиції.

Лілія. Таємницю життя приховує в собі і квітка лілії. В легендах квітка лілії - то символ дівочих чарів, чистоти та цноти. Вишита квітка лілії допоможе розгадати таємницю тих чар.

Якщо пильно придивитися до контурів геометричного узору, то вимальовуються силуети двох пташок - знаку любові та парування. Крім квітки, невід’ємною частиною орнаменту є листок і пуп’янок, що складають нерозривну композицію триєдности. У ній закладено народження, розвиток та безперервність життя.

В орнаменті лілію неодмінно доповнює знак, що нагадує собою хрест. Він магічний, тому й благословляє пару на утворення сім’і. Адже хрест є прадавнім символом поєднаних сонячної батьківської та вологої материнської енергій. Іноді над квіткою вишиті краплі роси, які також означають запліднення. Та чому ж саме лілія є жіночим символом? А тому, що вона сама є суттю вологої енергії. Це підтверджує й давня назва квітки - крин, - порівняймо цю назву з однокореневим словом криниця.

Ковані лілії часто застосовують виготовляючи ритуальні вироби.

Хміль. Узори, що нагадують листя хмелю, відносимо до молодіжної символіки. Крім центральної України, вона поширена на Поділлі та Волині.

«Хміль» дуже близький до символіки води й винограду, бо несе в собі значення розвитку, молодого буяння та любові. Можна сказати, що узор хмелю - це весільна символіка. Народна пісня підказує, що «витися» - для хлопця означає бути готовим до одруження, так як для дівчини заміж іти - це «пучечки в’язати».

Пучечки хмелю виковують виготовляючи ковані вази та підставки для квітів.

Коване сонце. Місяць. Зорі. Вода.

Вода і Сонце. Вся українське ковальство позначено благословенними знаками Води і Сонця. Сонце часто зображується восьмипелюстковою розеткою чи квіткою, а знак Води нагадує згорнутого вужа. Дві стихії, що утворили земне життя, а тому їх треба розуміти як вологу материнську і вогненну батьківську енергії. З глибини минувшини дійшли в кованих виробах ці символи - Земля і Сонце, що в поєднанні з Водою складають життєдайну трійцю. Це знаки тих сил, без яких неможливе саме життя. Ромбічні знаки - це символ плодороддя Землі-матері, щедро засіяної, зігрітої Сонцем, щоб буяло життя наше. Але і сама Земля - складова Всесвіту з безліччю зоряних систем і нашим Сонечком, що уособлювало для пращурів священний Вогонь.

Зірки розкидані та зібрані в геометричний орнамент, - це уявлення про структуру Всесвіту, що вже є не хаотичним і безладним, а упорядкованим і гармонійним. І знову засіяні, щоб нести нові й нові паростки життя у далекі світи.

Коване сонце часто розміщують в середині кованого хреста, сонцем і місяцем доповнюють ритуальні вироби, іконостаси.

Ковані птахи та звірі. Ковані риби.

Ковані птахи. Соловей та зозуля часто розміщується на гілці калини, що символізує продовження роду.
Павичі дуже поважні птахи, часто над ними розміщений вінок або вінець.
Павич - це жар-птиця, що несе в собі сонячну енергію життя, тому вона птиця сімейного щастя. Молодят символізують соколи, голуби та півні. Характерною рисою є розташування птахів голівками один до одного. Вони або тримають в клювиках ягідку калини, або сидять у коріння дерева - символу нової сім’ї. Ластівка - ця пташка завжди несе добрі новини. Саме вона піклується про те, щоб людина не пропустила сприятливу пору для створення сім’ї та зміцнення господарства.

Ковані птахи полюбляють розміщувати на огорожі, ковані флюгери, ковані світильники.

Ковані звірі здавна використовували на кованих виробах у слов’ян, як символ роду чи населеного пункту.
Часто міфічні дракони, скорпіони, змії також ведмеді, лисиці, дикі кабани прикрашають ковану зброю, ковані вивіски, ковані флюгери чи ковані вішаки.
Часто головою звіра прикрашають закінчення перил, двері, замки, ручки.

Ковані риби - символізують еру Риб та епоху християнства. Ковані риби полюбляють розміщувати на екран для каміну, ковану решітку.

Джерело http://vyshyvanka.blox.ua/2008/06/Znaki-starodavnih-vishivanok.html